Огляд

Цивільне право — це галузь права, яка регулює особисті та майнові відносини між особами (громадянами, іноземцями, особами без громадянства, юридичними особами, державою та іншими соціальними утвореннями з метою задоволення їх потреб та захисту інтересів (цивільний — лат. civilis — штатський, невійськовий). Відносини, що регулюються цивільним законодавством, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Предметом цивільного права (коло відносин, що регулюються нормами цивільного права) є: майнові правовідносини — це відносини з приводу володіння, користування, розпорядження майном; особисті немайнові правовідносини, які поділяються на: відносини, пов’язані з майном (авторське право, право інтелектуальної власності); відносини, не пов’язані з майном (права особи).

Учасниками цивільних відносин визнаються будь-які особи, які можуть стати суб’єктами цивільних правовідносин. Відповідно до ст. 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є фізичні та юридичні особи. Учасниками цивільних відносин також є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб’єкти публічного права.

Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов’язки. Фізичні особи мають усі майнові та немайнові права, зазначені у Конституції України та інших законах, а також і ті, які не зазначені у законодавстві України, але якщо вони не суперечать йому та моральним засадам суспільства. Фізичні особи можуть мати майно в особистій власності, право користування жилими приміщеннями та іншим майном, успадковувати і заповідати майно, обирати рід занять і місце проживання, мати права автора твору науки, літератури і мистецтва, відкриття, винаходу, раціоналізаторської пропозиції, промислового зразка, а також мати інші майнові та особисті немайнові права.

Цивільна правоздатність фізичної особи складається з 4-х елементів: набувальна здатність - здатність своїми діями набувати цивільних прав та створювати цивільні обов’язки; здійснювальна здатність - здатність самостійно здійснювати цивільні права; виконавча здатність - здатність самостійно виконувати цивільні обов’язки; деліктоздатність - здатність самостійно нести цивільну відповідальність. Цивільна правоздатність фізичних осіб поділяється на види за віковим та інтелектуальним критеріями.